За даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти vstup.edbo.gov.ua щодо кількості поданих заяв на вступ абітурієнтами в розрізі спеціальностей простежується цікава (скоріше – сумна) тенденція: відсутність попиту на фундаментальні спеціальності. Подумаємо, до чого це може призвести?
Подано заяв у 2025 році за окремими спеціальностями:
- D8 Право - 43104
- C1 Економіка та міжнародні економічні відносини - 36387
- F5 Кібербезпека та захист інформації - 23026
- G5 Електроніка, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніка - 6507
- E7 Математика - 1124
- E6 Прикладна фізика та наноматеріали - 760
- E5 Фізика та астрономія – 688
Поки що «кібербезпека та захист інформації» дуже непогано себе тут почуває. Проте, викликає занепокоєння ситуація з фізикою та математикою. Очевидно, більшість абітурієнтів не бачать перспектив у цих галузях.
Хоча, фізика та математика є фундаментальними дисциплінами, які відіграють ключову роль у розвитку кібербезпеки, забезпечуючи теоретичну та практичну базу для створення стійких криптографічних систем, аналізу загроз, захисту апаратного забезпечення та моделювання складних кіберфізичних систем. Без прогресу в математиці та фізиці кібербезпека не зможе ефективно протистояти сучасним і майбутнім загрозам. Інші високотехнологічні галузі також залежать від цього прогресу.
З іншого боку, ми зараз повністю залежимо від західних технологій, в той час, коли Європейський союз впроваджує свою політику технологічного суверенітету, аби зменшити залежність від США, країн Азії в сфері технологій та посилити конкурентоспроможність європейської економіки. ЄС прагне контролювати власну цифрову інфраструктуру, дані та інновації. Зокрема, European Chips Act (2022) передбачає інвестиції у виробництво напівпровідників у Європі з бюджетом понад €43 млрд до 2030 року. Мета – подвоїти частку ЄС у світовому виробництві чіпів до 20% через стимулювання локального виробництва для зменшення залежності від Азії та США.
Ключову роль у досягненні технологічного суверенітету відіграє система освіти, оскільки вона є основою для підготовки кваліфікованих кадрів, розвитку інновацій та забезпечення конкурентоспроможності ЄС у цифровій економіці. Освіта безпосередньо впливає на здатність ЄС створювати власні технології, зменшувати залежність від зовнішніх гравців і підтримувати стратегічну автономію. Вищі навчальні заклади ЄС є базою для розвитку технологій, таких як ШІ, квантові обчислення та мікроелектроніка. Програма Horizon Europe (бюджет €95,5 млрд на 2021–2027) підтримує співпрацю між університетами, дослідницькими центрами та промисловістю.
Нагадаємо також, усі держави-члени ЄС вже мають розпочати перехід до постквантової криптографії до кінця 2026 року. Захист критичної інфраструктури має бути переведений на постквантову криптографію якнайшвидше, але не пізніше ніж до кінця 2030 року. Як квантові обчислення, так і захист систем від зламу за допомогою квантових алгоритмів потребують фундаментальних досліджень та прикладних розробок.
Отже, фундаментальні дисципліни нам потрібні, але через війну, обмежене фінансування, відтік кадрів та недостатню інтеграцію в міжнародні наукові мережі стається занепад, який потягне за собою й інші високотехнологічні галузі.