Що таке кібербезпека та з чим її їдять?

Коли займаєшся вивченням певної галузі знань, важливо починати з визначень. Розглянемо визначення кібербезпеки, яке дає корпорація Microsoft.

Кібербезпека – це комплекс процесів, практичних порад і технологічних рішень, які допомагають захищати важливі системи й мережу від кібератак.

Оскільки обсяг даних збільшується й усе більше користувачів працюють і спілкуються звідусіль, кіберзлочинці розробляють все більш складні методи, щоб отримувати доступ до ресурсів, викрадати дані, вимагати гроші або саботувати роботу компаній. Щороку кількість атак збільшується, а зловмисники розробляють нові методи для уникнення виявлення.

Ефективна протидія цьому повинна включати навчених фахівців, процеси й технологічні рішення, які разом зменшують ризик перерв у роботі компаній, фінансових втрат і підриву репутації внаслідок атак.

Типи загроз для кібербезпеки

Загроза для кібербезпеки – це умисна спроба отримати доступ до системи окремого користувача або цілої організації. Зловмисники постійно вдосконалюють свої методи атак, щоб уникати виявлення й використовувати нові вразливості. Однак деякі з цих методів достатньо поширені, і до них можна підготуватися.

- Шкідливе програмне забезпечення

Шкідливе програмне забезпечення – це загальний термін для програм, створених зловмисниками, зокрема хробаків, вірусів, зловмисних програм із вимогою викупу, шпигунського програмного забезпечення. Воно шкодить комп’ютерам і мережам, змінюючи або видаляючи файли, викрадаючи делікатні дані, такі як паролі й номери рахунків, а також надсилаючи зловмисні електронні листи чи трафік. Зловмисники, які отримують доступ до мережі, можуть інсталювати шкідливе програмне забезпечення, але частіше саме окремі користувачі випадково розгортають його, перейшовши за ненадійним посиланням або завантаживши інфіковане вкладення.

- Зловмисні програми з вимогою викупу

Зловмисна програма з вимогою викупу – це вид шантажу, під час якого кіберзлочинці шифрують файли за допомогою шкідливого програмного забезпечення та блокують доступ користувачів до них. Під час таких атак кіберзлочинці часто викрадають дані й погрожують опублікувати їх, якщо не отримають оплату. В обмін на ключ дешифрування жертвам потрібно сплачувати викуп (зазвичай у криптовалюті). Важливо усвідомлювати, що оплата не гарантує відновлення файлів, оскільки не всі ключі дешифрування працюють.

- Соціотехніки

Використовуючи соціотехніку, зловмисники втираються в довіру до користувачів і обманом змушують їх передавати відомості облікового запису або завантажувати шкідливе програмне забезпечення. Під час таких атак зловмисники маскуються під відомий бренд, співробітників або друзів жертви та використовують психологічні прийоми, такі як відчуття нагальності, щоб маніпулювати людиною.

- Фішинг

Фішинг – це вид соціотехніки, за якого кіберзлочинці надсилають електронні листи, а також текстові або голосові повідомлення від імені надійного джерела, щоб переконати користувачів надати їм доступ до делікатної інформації чи перейти за незнайомим посиланням. Зловмисники розсилають фішингові кампанії великій кількості користувачів, сподіваючись, що хтось один відкриє їх. Інші кампанії під назвою "цільовий фішинг" націлені на вужче коло людей і уражають конкретних користувачів. Наприклад, зловмисник може замаскуватися під людину, яка шукає роботу, і обманом змусити роботодавця завантажити уражене резюме.

- Внутрішні загрози

Принцип дії внутрішніх загроз: користувачі, які вже мають доступ до систем, зокрема працівники, підрядники або клієнти, спричиняють порушення вимог безпеки чи фінансові втрати. Іноді це відбувається ненавмисно, наприклад, коли працівник випадково публікує делікатну інформацію в особистому хмарному обліковому записі. Але деякі користувачі роблять це навмисно.

- Постійна серйозна загроза

Принцип дії постійної серйозної загрози: зловмисники отримують доступ до систем і залишаються непоміченими протягом тривалого періоду. Вони досліджують системи цільової компанії та викрадають дані, не вдаючись до захисних контрзаходів.

Чотири практичні поради від Microsoft щодо кібербезпеки

1. Впровадження стратегії безпеки за моделлю нульової довіри

Оскільки все більше організацій запроваджують моделі гібридної роботи, які дають співробітникам змогу працювати як в офісі, так і віддалено, варто розгортати нову модель безпеки, яка захищатиме користувачів, пристрої, програми й дані незалежно від їх розташування. Принцип інфраструктури з нульовою довірою полягає в тому, що ви не можете довіряти запиту на доступ, навіть якщо він надходить із внутрішньої мережі. Щоб знизити ризик, припустіть, що ваш захист зламали, і ретельно перевіряйте всі запити на доступ. Надавайте користувачам доступ із мінімальними правами лише до потрібних їм ресурсів.

2. Регулярне навчання кібербезпеці

За кібербезпеку відповідають не лише фахівці із захисту. Сьогодні робочі й особисті пристрої використовуються по черзі, а багато кібератак починаються з надсилання фішингового електронного листа працівникам. Навіть великі й забезпечені ресурсами компанії стають жертвами соціотехнічних кампаній. Боротьба з кіберзлочинністю й убезпечення мережі вимагає спільних зусиль усіх працівників. Проводьте регулярне навчання своєї команди, щоб вона могла захищати особисті пристрої та розпізнавати й зупиняти атаки. Відстежуйте ефективність своїх програм, використовуючи симуляції фішингу.

3. Впровадження процесів кібербезпеки

Щоб зменшити ризики, пов’язані з кібератаками, розробіть процеси, які допоможуть попереджати, виявляти й усувати їх. Регулярно оновлюйте програмне й апаратне забезпечення, щоб зменшити кількість вразливостей, і надавайте своїй команді чіткі вказівки щодо дій у разі атаки.

Вам не потрібно починати цей процес з нуля. Враховуйте настанови з документів Міжнародної організації зі стандартизації (SOC) 2700 або Національного інституту стандартизації та технологій США (NIST).

4. Інвестиції в комплексні рішення

Технологічні рішення, які допомагають усувати проблеми з безпекою, щороку вдосконалюються. Багато рішень із кібербезпеки використовують штучний інтелект і автоматизацію, щоб виявляти та зупиняти атаки без втручання відповідних фахівців. Завдяки деяким технологіям ви можете аналізувати ваше середовище й отримувати відповідну аналітику. Комплексні рішення для кібербезпеки дають змогу відстежувати дії в середовищі й усувати прогалини в безпеці. Вони працюють синхронізовано з вашою екосистемою та захищають ідентичності, кінцеві точки, програми й хмари.

Чому кібербезпека все ж таки важлива?

Позиція керівництва українських приватних компаній та державних установ в різні часи новітньої історії трансформувалась від «роль кібербезпеки трохи перебільшена» до «кібербезпека як важлива складова всієї системи захисту держави». Разом з тим, зустрічаються і досить кумедні випадки, про один з таких читайте:

- Кібербезпека кота Шредінґера: суперпозиція «на часі» й «не на часі».

Однак, Microsoft наголошує, що кібербезпека все ж таки важлива.

Сучасний світ як ніколи оснащений великою кількістю засобів зв’язку. Світову економіку формують люди, які спілкуються, перебуваючи в різних часових поясах, і отримують доступ до важливої інформації звідусіль. Кібербезпека стимулює продуктивність і впровадження інновацій, що дає користувачам змогу впевнено працювати та спілкуватись онлайн. Правильні рішення й процеси дають компаніям і державним установам змогу користуватися технологіями для покращення спілкування й надання послуг, не ризикуючи постраждати від атак.

За інформацією Microsoft: Що таке кібербезпека? | Захисний комплекс Microsoft