Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим у взаємодії з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України нагадує про важливість захисту персональних даних, обачного користування Інтернетом та уникнення цифрових ризиків, з якими стикаються мешканці тимчасово окупованих територій України. В умовах посиленого контролю та цензури з боку окупантів, свідома поведінка в інформаційному середовищі є критично важливою.
Окупаційні адміністрації послідовно розширюють повноваження власних спецслужб і операторів зв’язку, запроваджуючи нові нормативні вимоги до контролю за трафіком, включно з обліком VPN-з’єднань і профілюванням користувачів. У цих умовах сам факт спроби захистити особистий простір в Інтернеті може викликати підозру. Водночас багато технологій для обходу цензури не підпадають під пряму заборону, однак ситуація може змінюватися – важливо відстежувати актуальні обмеження.
Представництво закликає мешканців тимчасово окупованих територій з обережністю ставитися до будь-якої онлайн-активності, не зберігати на електронних пристроях чутливих матеріалів та стежити за змінами нормативного середовища. Варто пам’ятати: навіть при використанні захисних технологій деякі метадані залишаються видимими для провайдерів. Також необхідно враховувати, що фіксація підключень до захисних сервісів може бути використана як додатковий фактор ризику.
Експерти Держспецзв’язку радять уникати безкоштовних програм для обходу блокувань. Безоплатні VPN-сервіси можуть не мати прозорої політики обробки даних, що становить додаткову загрозу приватності. Натомість доцільно обирати перевірені платформи з чітко визначеною політикою щодо захисту користувача, прозорими умовами обробки інформації та сучасними протоколами шифрування. Перевагу варто надавати VPN-сервісам із чіткою політикою no-logs, розміщеним у країнах із високим рівнем цифрової свободи, з підтримкою функцій Kill Switch, а також з можливістю маскування трафіку через сучасні технології обфускації, зокрема ті, що дозволяють маскувати VPN-трафік під звичайний HTTPS.
Особливу увагу слід звертати на сервіси, які мають функції маскування зашифрованого трафіку та здатні працювати в умовах агресивної фільтрації. Необхідно перевіряти, під якою юрисдикцією працює VPN-сервіс, і надавати перевагу тим, які не підпадають під вплив держав-агресорів.
Для тих, хто має відповідний досвід, альтернативні інструменти, такі як Tor або налаштовані проксі-сервери, можуть слугувати додатковими шляхами для збереження приватності. Проте їх використання також потребує зваженості: жоден інструмент не дає абсолютної гарантії безпеки. Tor забезпечує високий рівень анонімності, проте може бути повільним, а також заблокованим на рівні провайдера у деяких регіонах, зокрема в РФ. Shadowsocks або V2Ray потребують вищої технічної обізнаності, але краще обходять цензуру.
Незалежно від обраної технології, ключовими залишаються принципи обережності. Завантаження програм слід здійснювати лише з перевірених джерел, а використання – обмежувати лише тими випадками, коли це дійсно необхідно. Менший цифровий слід – менші ризики. Завантаження рекомендовано здійснювати лише з офіційних сайтів розробників або перевірених дзеркал, перебуваючи в безпечному мережевому середовищі. Крім того, бажано використовувати технології DNS-over-HTTPS (DoH) або DNS-over-TLS (DoT) для шифрування DNS-запитів як додатковий захист від контролю з боку провайдерів.
Постійна обережність, критичне мислення та оновлення знань про цифрову безпеку залишаються найважливішими інструментами захисту в умовах окупації.
За інформацією Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим