У січні 2023 року Європейський Союз запустив проєкт DNS4EU — амбітну ініціативу, спрямовану на створення власної інфраструктури DNS (Domain Name System), яка має забезпечити безпеку, конфіденційність і цифрову автономію для громадян, компаній та державних установ країн-членів. Цей крок став частиною стратегії кібербезпеки ЄС, але водночас викликав жваві дискусії серед експертів. Що таке DNS4EU, які цілі переслідують єврочиновники та чому проєкт зазнає критики? Розбираємося детально.
Що таке DNS4EU?
DNS4EU — це рекурсивний DNS-резолвер, який перекладає доменні імена (наприклад, "example.com") у числові IP-адреси, необхідні для доступу до вебресурсів. На відміну від глобальних сервісів, таких як Google Public DNS чи Cloudflare, DNS4EU розробляється як суто європейське рішення. Проєкт стартував після тендеру, оголошеного в січні 2022 року в рамках програми "Connecting Europe Facility" (CEF Digital), і реалізується консорціумом із 13 партнерів із 10 країн ЄС під керівництвом чеської компанії Whalebone. Загальний бюджет становить 14 мільйонів євро, які виділені до 2025 року через Європейське виконавче агентство з питань охорони здоров’я та цифрових технологій (HaDEA). Після цього проєкт має стати комерційно самодостатнім.
DNS4EU складається з кількох компонентів:
- Публічний резолвер: безкоштовний сервіс із функцією фільтрації шкідливого контенту та низькою затримкою завдяки розподіленим вузлам у щонайменше 14 локаціях у 13 країнах ЄС.
- Державні послуги: захист на рівні DNS для урядових установ, таких як міністерства чи муніципалітети.
- Преміум-сервіс: платна версія для бізнесу, яка має забезпечити фінансову стійкість.
Технічно DNS4EU підтримує сучасні стандарти, такі як DNS-over-QUIC (DOQ), DNSSEC, DoT і DoH, із продуктивністю понад 1 мільйон запитів на секунду. Дані користувачів зберігатимуться в межах ЄС, що відповідає вимогам GDPR.
Мета єврочиновників
Європейські чиновники бачать DNS4EU як ключовий крок до цифрової суверенності. Зараз значна частина DNS-запитів у Європі обробляється іноземними сервісами, переважно американськими, такими як Google чи Cloudflare. Це означає, що дані європейських користувачів часто передаються за межі ЄС, що суперечить принципам конфіденційності та створює залежність від зовнішньої інфраструктури. DNS4EU має на меті:
- Захист даних: збереження інформації в межах ЄС для відповідності GDPR і зменшення ризиків витоку.
- Безпека: боротьба з кіберзагрозами, такими як фішинг і шкідливе програмне забезпечення, через вбудовану фільтрацію.
- Незалежність: створення власної інфраструктури, щоб уникнути впливу неєвропейських технологічних гігантів.
До 2025 року планувалося залучити до сервісу близько 100 мільйонів користувачів за підтримки телекомунікаційних операторів. Використання залишиться добровільним — ЄС лише рекомендуватиме перехід на DNS4EU, позиціонуючи його як альтернативу глобальним гравцям.
Технічні деталі
DNS4EU — це не просто ще один DNS-сервіс, а спроба поєднати безпеку й продуктивність із локалізацією. Інфраструктура базується на розподілених вузлах, які забезпечують швидку обробку запитів із затримкою, конкурентною до глобальних аналогів. Підтримка протоколів DNS-over-QUIC і DNS-over-HTTPS (DoH) гарантує шифрування запитів, що ускладнює перехоплення даних. Фільтрація контенту відповідатиме законам країн ЄС, дозволяючи блокувати доступ до шкідливих або незаконних ресурсів на основі судових рішень. Розробники обіцяють сумісність із IPv6 і високу стійкість до DDoS-атак.
Консорціум, до якого входять Whalebone, CERT Polska, CZ.NIC та інші, об’єднує експертизу в кібербезпеці, управлінні DNS і юридичному супроводі. Проєкт інтегруватиметься з мережами провайдерів, щоб охопити якомога більше користувачів.
Критика з боку експертів
Незважаючи на амбітні цілі, DNS4EU зазнає значної критики. Експерти сумніваються в його життєздатності та практичній користі:
- Конкуренція: Google і Cloudflare обробляють мільярди запитів щодня, маючи сотні точок присутності по всьому світу. Чи зможе DNS4EU із 14 локаціями та 1 мільйоном запитів на секунду скласти їм конкуренцію?
- Провал попередніх ініціатив: Проєкти на кшталт Gaia-X показали, що європейські амбіції часто розбиваються об бюрократію та брак комерційної підтримки. DNS4EU ризикує повторити цю долю.
- Добровільність: Без обов’язкового впровадження провайдери можуть проігнорувати сервіс, якщо він не запропонує явних переваг.
- Фінансова стійкість: Після 2025 року проєкт має заробляти на преміум-послугах, але чи захочуть користувачі платити, коли є безкоштовні альтернативи?
- Цензура: Фільтрація контенту викликає побоювання щодо надмірного контролю та потенційної фрагментації інтернету.
- Технічні обмеження: 1 мільйон запитів на секунду — це значно менше, ніж у глобальних конкурентів, а 14 локацій можуть не забезпечити потрібної швидкості в усіх регіонах.
Деякі експерти вважають, що DNS4EU дублює вже наявні європейські рішення, такі як Quad9, і не пропонує революційних інновацій. Інші вказують на ризик створення "європейського цифрового острова", що суперечить ідеї глобального інтернету.
Таким чином, DNS4EU — це спроба ЄС поєднати безпеку, конфіденційність і цифрову незалежність у єдиному проєкті. Із бюджетом у 14 мільйонів євро та завершенням у 2025 році він виглядає як стратегічний крок до автономії в цифровій сфері. Проте успіх залежить від здатності переконати провайдерів і користувачів у його перевагах перед усталеними гігантами. Чи стане DNS4EU символом європейської інноваційності, чи черговим прикладом нереалізованих амбіцій — покаже час. Поки що проєкт балансує між великими обіцянками та серйозними викликами.