Минуло 11 років з моменту, коли українські кіберактивісти вразили одну з ключових цифрових фортець російської федерації — офіційний сайт Державної Думи. Інцидент, що стався 10 квітня 2014 року, був не просто технічним збоєм, а символічним актом протесту в розпал кібервійни, що розгорнулася на тлі анексії Криму та початку конфлікту на Донбасі.
Ця подія, приписана українським хакерам, залишила свій слід в історії кібер протистояння між двома країнами. Напередодні 11-ї річниці ми згадуємо деталі цього зламу, зокрема його зв’язок із сумнозвісною вразливістю Heartbleed (CVE-2014-0160), про що написав кіберактивіст Sean Townsend у своєму Telegram-каналі RUH8.
Перебіг подій: як усе відбувалося
Злам сайту Держдуми стався 10 квітня 2014 року (точніше, напередодні ввечері 9 квітня, про що писали в ЗМІ), коли хакери проникли на сторінку Комітету з регіональної політики та проблем Півночі і Далекого Сходу. Там з’явилося фальшиве повідомлення, нібито написане від імені депутата від КПРФ Миколи Харитонова. В повідомленні Росію називали імперією, що тримається на "алкоголізмі, страху та боягузтві", пророкуючи її неминучий розпад і загибель під уламками тих, хто її підтримує. Це був не просто тролінг, а політична заява, спрямована проти російської влади, яка щойно анексувала Крим і розпалювала війну на сході України.
Хоча конкретна хакерська група не взяла на себе відповідальність, подію пов’язують із українськими кіберактивістами, такими як "КіберСотня", що виникла під час Євромайдану. У 2014 році подібні атаки стали частиною кібервійни: українські хакери атакували російські ресурси, тоді як проросійські групи, як-от CyberBerkut, атакували українські сайти. Злам Держдуми вирізнявся символізмом — це був прямий удар по інституції, що уособлювала агресивну політику РФ.
Російська сторона швидко прибрала повідомлення і відновила сайт, уникаючи офіційних коментарів. Натомість українські ЗМІ, зокрема "Українська правда", висвітлювали подію з ноткою гордості, подаючи її як акт відплати. Міжнародна увага до інциденту була обмеженою, адже світ зосередився на військових і політичних аспектах конфлікту. Проте злам став одним із перших прикладів того, як кіберпростір перетворився на поле битви.
Технічний бік: Heartbleed як ключ до зламу
Як саме хакерам вдалося проникнути на сайт Держдуми? Кіберактивіст Sean Townsend у своєму Telegram-каналі стверджує, що ключовою вразливістю стала Heartbleed (CVE-2014-0160) — помилка в бібліотеці OpenSSL, яка потрясла світ кібербезпеки у 2014 році. Розглянемо, як ця вразливість могла відкрити двері до атаки.
Емблема помилки Heartbleed
Heartbleed була виявлена 7 квітня 2014 року — лише за три дні до зламу. Вона полягала в надмірному зчитуванні буфера (buffer over-read) у реалізації розширення Heartbeat для протоколів TLS/DTLS у версіях OpenSSL 1.0.1–1.0.1f. Сервер, отримавши запит із неправдиво завищеною довжиною даних (наприклад, 1 байт у запиті, але 64 КБ у полі "payload length"), повертав усе, що зберігалося в пам’яті після цих даних — до 64 КБ за один раз. У цій пам’яті могли бути ключі шифрування, сесійні токени, паролі чи навіть фрагменти коду.
Для сайту Держдуми, який, імовірно, працював на сервері Apache або Nginx із уразливою версією OpenSSL, Heartbleed стала ідеальною лазівкою. Ось можливий сценарій:
- Перевірка вразливості: Хакери надіслали Heartbeat-запит і отримали підтвердження, що сервер уразливий.
- Витік даних: Повторюючи запити, вони витягли з пам’яті сервера конфіденційні дані — наприклад, сесійний токен адміністратора чи пароль до бази даних.
- Доступ до системи: Використавши ці дані, хакери увійшли в адмінпанель або напряму змінили вміст сторінки через скомпрометовану CMS.
Чому Heartbleed була настільки ефективною? По-перше, вона не залишала слідів у логах, на відміну від грубих атак типу brute force. По-друге, патч (версія 1.0.1g) вийшов лише 7 квітня, і багато серверів, особливо державних, не встигли оновитися до 10 квітня. По-третє, інструменти для експлуатації Heartbleed уже з’явилися в мережі, що зробило атаку доступною навіть для груп із середнім рівнем підготовки.
Значення і спадщина
Злам сайту Держдуми 10 квітня 2014 року не завдав серйозної шкоди інфраструктурі РФ, але став потужним символом. Він продемонстрував вразливість російських державних ресурсів. Водночас інцидент підкреслив роль кіберактивістів у сучасних конфліктах, де кібератаки доповнюють фізичну боротьбу.
Через 11 років ми бачимо, що кібервійна Росії з Україною лише посилилася. Злам 2014 року був лише одним із перших пострілів у цьому протистоянні, яке триває й досі — від атак Anonymous у 2022 році до операцій ГУР у 2025-му. Heartbleed, своєю чергою, залишилася в історії як приклад того, як одна помилка в коді може змінити хід подій. Сьогодні, згадуючи той день, ми не лише вшановуємо кмітливість українських хакерів, а й нагадуємо собі про важливість кібербезпеки в епоху гібридних воєн.