У рамках «гібридної війни» проти України суб’єкти інформаційного протиборства Російської Федерації активно нарощують свої можливості та опановують нові підходи до інформаційної агресії. Зокрема, оборонне відомство РФ намагається поєднати спроможності розвідки, дій у кіберпросторі, радіоелектронної боротьби, а також більш традиційних заходів інформаційного впливу (інформаційних і психологічних операцій, дій із введення в оману) для домінування в інформаційному протиборстві на стратегічному, оперативному і тактичному рівнях.
При цьому Російська Федерація продовжує ведення активної інформаційної кампанії проти України одночасно на двох рівнях — загальнодержавному та військовому. Основні ресурси агресора зосереджені на використанні всього потенціалу держави щодо інформаційного впливу, маючи для цього практично повний вплив на засоби масової інформації, національний сегмент Інтернету, соціальні мережі, які посилюються низкою контролюючих органів, починаючи від «Роскомнадзору» та закінчуючи ФСБ, іншими спецслужбами.
Власне військова складова антиукраїнської інформаційної агресії включає дві основні компоненти: інформаційно-психологічні операції (акції) та дії в кіберпросторі (кібератаки, операції проти інформаційної інфраструктури тощо), які тісно між собою поєднані. Очевидно, що в першому випадку головними об’єктами дій є люди, а в іншому — телекомунікаційні та інші інформаційні системи.
Оборонне відомство РФ активно розвиває вертикаль управління інформаційною агресією проти України. Зокрема, відповідний підрозділ Головного управління Генерального штабу ЗС РФ (далі — ГУ ГШ, відомого раніше як Головне розвідувальне управління) відповідає за проведення інформаційних операцій та інших спеціальних заходів впливу за кордоном на підтримку досягнення зовнішньополітичних цілей РФ.
Довідково.
Зазначений підрозділ, відомий у ЗМІ як «12 управління ГУ ГШ» російської армії має військові частини безпосереднього підпорядкування, як-от 64-й окремий центр спеціальної служби (Центр зарубіжної військової інформації і комунікації, м. Москва), 72-й центр спеціальної служби (відповідає за проведення спеціальних інформаційних операцій та операцій впливу в кіберпросторі, м. Москва), а також 5 центрів закордонної воєнної інформації і комунікації (регіональних), які дислоковані в Ростові-на-Дону, Севастополі, Сєртолові-2 (Ленінградська область), Єкатеринбурзі та Хабаровську.
У той же час управління інформаційного протиборства і оперативного маскування (також відоме як 5 управління) у складі Головного оперативного управління російського Генштабу опікується проведенням інформаційних заходів (зокрема інформаційно-психологічних операцій та акцій, дій із введення в оману) в інтересах проведення операцій збройними силами РФ. На рівні військових округів (далі — ВО) ці завдання покладено на відділи інформаційного протиборства та оперативного маскування оперативних управлінь та відділення психологічної боротьби розвідувальних управлінь.
Довідково.
Виконавча складова інформаційно-психологічного впливу в інтересах застосування військ (сил) покладена на чотири центри інформаційного протиборства (Південного ВО — Ростов-на-Дону/Новочеркаськ, Західного ВО — Санкт-Петербург, Центрального ВО — Єкатеринбург, Східного ВО — Хабаровськ) та 11 загонів психологічної боротьби військових округів, а також окремих бригад розвідки та спеціального призначення.
До речі, загони психологічної боротьби мають у своєму арсеналі широкий спектр засобів інформаційного впливу: технічні засоби розсилки СМС-повідомлень (комплекси РЕБ РБ-341В «Леєр-3» з БПЛА «Орлан-10»), рухомі телемовні комплекси та комплекси технічних засобів інформаційного забезпечення (розробник Московський науково-дослідний телевізійний інститут), звукомовні станції (ЗС-82 «Декоратор» (на базі БРДМ-2), ЗС-88 «Делитель» (на базі БТР-80), 3C-96.03 (на базі БТР-80), M3C-83 «Гром» (на базі МТ-ЛБУ), похідні типографії БПК-63МКЛ, рухомий автоматизований видавничо-поліграфічний комплекс АТОФ-97, рухомі автоматизовані видавничо-поліграфічні комплекси «Журналист», пересувні цифрові друкарні ПЦТ-07, а також засоби доставки агітаційної друкованої продукції.
Не є таємницею, що до проведення інформаційних операцій в інтересах спецслужб та ЗС РФ можуть залучатись приватні IT-компанії та Інтернет-центри організованих груп користувачів (так звані фабрики тролів), які займаються формуванням громадської думки. ЗМІ неодноразово публікували інформацію про існування таких центрів у містах Санкт-Петербург, Калінінград, Бєлгород, Рязань, Єкатеринбург, Хабаровськ.
Наведений напрям активно розвивається. Лише цього року воєнне керівництво РФ активізувало роботу з пошуку нових засобів інформаційного впливу на обрані цільові аудиторії. Наприклад, під час проведення спільного стратегічного навчання ЗС РФ та Республіки Білорусь «Запад-2021» були відпрацьовані питання:
- деморалізації особового складу противника шляхом використання засобів РЕБ, зокрема через розсилання адресних текстових повідомлень у мережах GSM-зв’язку;
- залучення мобільних теле- та радіотрансляційних комплексів для мовлення на населення;
- порушення роботи бездротових мереж, як-от LTE та WiMAX;
- тренування агітаційних груп підрозділів психологічної боротьби з «проведення постконфліктного врегулювання на підконтрольних територіях».
Крім того, особливу увагу приділено проведенню інформаційних операцій у кіберпросторі. Їх особливість полягає в широкому використанні сучасних інструментів кібервпливу, як-от: використання ботів, соціальних інформаційних мереж, кібератак на інфраструктуру тощо. Водночас кіберпростір розглядається як асиметричний інструмент з високою ефективністю та з мінімальними ресурсними витратами в поєднанні з великою гнучкістю та низьким ризиком викриття суб’єкта впливу. Російська сторона при цьому практикує наступні заходи:
- DoS-атаки на урядові ресурси та інші суспільно важливі інформаційні ресурси (вебсайти ЗМІ тощо), особливо під час ключових політичних подій (наприклад виборів);
- використання уразливостей вебсайтів ЗМІ для підміни контенту (новин) з їх подальшим поширенням;
- викрадення компрометуючої або конфіденційної інформації шляхом злому інформаційних систем та її поширення;
- блокування інтернет-ресурсів для перешкоджання доступу населення країни-цілі до офіційного потоку інформації;
- здійснення кібератак на інтернет-провайдерів та іншу інформаційну інфраструктуру.
Прикладом таких операцій є Ghostwriter, яку з 2017 року проводила російська хакерська група UNC1151. Вона була орієнтована переважно на цільові аудиторії Естонії, Латвії, Литви, Польщі та Німеччини. З липня 2021 року провідні західні аналітичні інституції у сфері інформаційної безпеки оприлюднили інформацію про понад 20 інцидентів, пов’язаних із зазначеною групою.
З початку 2021 року активізувала свою діяльність інша хакерська група – “Armagedon” у підпорядкуванні так званого “управління ФСБ РФ по Республіці Крим та місту Севастополь”. У ЗМІ називається навіть її адреса на тимчасово окупованій території в АР Крим: місто Сімферополь, бульвар І. Франка, буд. 13. Основними об’єктами дій цієї групи є інформаційно-телекомунікаційні системи державних установ України та представництв нашої держави за кордоном. Здобуті в результаті дій цієї групи дані використовуються для проведення заходів активного впливу іншими силовим структурами РФ. Наприклад, контент антиукраїнських пропагандистських телеграм-каналів “Beregini” (t.me/hackberegini) та “Joker DNR” (t.me/jokerdnr) ґрунтується на даних, здобутих групою “Armagedon”.
До речі, недавнім прикладом використання інформаційного впливу для тиску на керівництво нашої держави та дестабілізації суспільно-політичної обстановки стало контрольоване поширення російською стороною в зарубіжних ЗМІ інформації про зосередження біля українського кордону нових потужних угруповань ЗС РФ та загрози ескалації ситуації.
З наведеного випливають цілком очевидні висновки: Російська Федерація як держава-агресор буде послідовно нарощувати потенціал інформаційного протиборства для посилення інформаційної складової «гібридної війни» проти України. Проведенню інформаційних кампаній та операцій, зокрема з використанням кіберпростору, буде приділятися значна увага з тенденцією їх розширення та досягнення довгострокових ефектів. Одночасно буде посилюватися приховування діяльності своїх ресурсів в інформаційному просторі України та інших країн для ускладнення виявлення джерел російського інформаційного впливу, у тому числі шляхом залучення «нейтральних» організацій та ЗМІ, реалізації культурних проєктів, діяльності об’єднань громадян, присутності в соціальних мережах.