Фахівці Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України спільно з аналітичним центром ICE Task Force підготували звіт «Війна та кібер: три роки боротьби та уроки для глобальної безпеки».
Документ охоплює ключові тенденції кібервійни проти України з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році до сьогодні, аналізує трансформацію тактик агресора та формує практичні рекомендації для зміцнення кіберзахисту на міжнародному рівні.
Презентація ключових висновків звіту відбулася під час онлайн-дискусії для журналістів та міжнародних партнерів. Захід відкрив Голова Держспецзв’язку Олександр Потій.
«Цей звіт є результатом ґрунтовної роботи та тісної співпраці фахівців Держспецзв’язку та наших партнерів, які поділилися своїм досвідом. Щиро дякую кожному, хто долучився до підготовки цього надзвичайно актуального документа, покликаного допомогти у зміцненні нашої спільної кіберстійкості», – зазначив він.
В обговоренні українського досвіду протидії кіберагресії, еволюції кібервійни та уроків для глобальної безпеки взяли участь представники CERT-UA, керівництво Департаменту кіберзахисту Держспецзв’язку, аналітики ICE Task Force, а також провідні міжнародні експерти, зокрема з Європейського центру компетенцій з кібербезпеки (ECCC), компанії ESET та Центру передового досвіду НАТО з кооперативної кібероборони (CCDCOE).
Звіт буде корисним:
- керівникам державних органів – для формування обґрунтованої стратегії національної кіберстійкості;
- фахівцям із кібербезпеки – для глибшого розуміння мотивів, методів і довгострокових намірів противника;
- міжнародним партнерам України в ЄС та НАТО – для врахування українського досвіду у власному стратегічному плануванні та підготовці до гібридних загроз з боку держав-агресорів.
Серед ключових висновків звіту:
Російські спецслужби змінили підхід – від точкових кібератак до системного компонента воєнної кампанії. Агресор активно залучає приватні ІТ-компанії, хакерські угруповання та «волонтерів» до своїх кіберактивностей.
Зростає частка операцій із кібершпигунства, націлених на здобуття розвідданих та підтримку бойових дій. Це частково пояснює зменшення кількості критичних інцидентів у 2023–2024 роках (367 – у 2023 та 59 – у 2024 році), попри загальне зростання кіберінцидентів (2194 – у 2022 році, 2543 – у 2023 році та 4315 – у 2024 році).
Досвід України доводить – ефективний кіберзахист можливий лише за умов співпраці, обміну розвідданими та синхронізації зусиль між державними та приватними структурами, а також з міжнародними партнерами.
Ознайомитися з повним текстом звіту можна за посиланням.
За інформацією Держспецз'язку