Неочікуваний резонанс викликав матеріал на нашому сайті, який ми публікували ще 13 вересня і в якому міститься повідомлення Національного координаційного центру кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України щодо фактів використання зловмисниками вразливих роутерів Mikrotik на деяких приватних підприємствах агросектору з подальшим шифруванням даних з метою вимаганням викупу.
На цей матеріал звернув увагу народний депутат України Олександр Федієнко. Він є заступником голови Комітету, головою підкомітету цифрової та смарт-інфраструктури, електронних комунікацій, кібербезпеки та кіберзахисту Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.
Зі змісту повідомлення депутата ми зрозуміли, що він стурбований безконтрольним використанням у Збройних Силах таких гнучких інструментів, як роутери Mikrotik.
В редакції Кібербезу одночасно і поділяють і не поділяють стурбованість народного депутата. Ми сумуємо через недофінансування сектору оборони, через що воїни-зв’язківці змушені спиратися на допомогу волонтерів при налагодженні зв’язку в підрозділах.
В той же час пан Олександр зробив ключове доповнення до свого посту про навчання персоналу. І тут ми з ним згодні, але вважаємо, що воїни-зв’язківці точно не дурніші за нас із депутатом і цілком усвідомлюють ризики некоректного налаштування та своєчасного неоновлення прошивки з виправленими вразливостями. Тут тільки дякуємо воїнам за те, що вони роблять все можливе й неможливе для виконання поставлених завдань в тих умовах, які є.
У підсумку зауважимо, що треба рухатися не у бік “запрєта мікротіка”, а в бік постійного підвищення кваліфікації відповідальних за організацію зв’язку у підрозділах та впровадження й вдосконалення обов’язкових політик безпеки. Це, до речі, стосується не тільки ЗСУ, а й усієї “госухі”.