Відкриті дані допомагають підвищити прозорість і вдосконалити діяльність органів державного контролю. Але не менш важливий і кіберзахист державних систем, щоб дані громадян знаходилися в безпеці. Із цього приводу відбулося чергове засідання Громадської ради при Мінцифри.
На ньому обговорили як питання кіберзахисту, так і відкриття фінансової звітності підприємств та інших наборів даних відповідно до Постанови Кабміну №835 про відкриті дані.
Результати вже є: цьогоріч почали публікацію фінансової звітності компаній, публікації VIN-кодів зареєстрованих транспортних засобів. Також цього року Мінцифри запустила центр компетенцій у сфері відкритих даних — платформу Дія. Відкриті дані. Україна знаходиться на 17-ому місці в Європі за рівнем зрілості сфери відкритих даних відповідно до Open Data Maturity report 2020.
Для розвитку сфери відкритих даних, Мінцифри працює над постійним оновленням постанови. Черговий етап розпочнеться найближчим часом. Він буде стосуватись затвердження єдиних вимог щодо публікації наборів даних, а також затвердження переліку пріоритетних наборів даних. Громадська рада отримає проект на ознайомлення. Мінцифри чекає на конструктивні пропозиції.
Завдяки щоквартальному моніторингу публікації розпорядниками наборів даних на порталі, за 3 роки їх якість підвищилась на понад 30%. Зараз постанова виконується більш ніж на 60%. Наша мета — до кінця 2022 року опублікувати 100% наборів із переліку пріоритетних, а до кінця 2024 довести до 100% рівень виконання всієї постанови 835.
Також на засіданні обговорили питання стану кіберзахисту. Кіберзахист — невід’ємна складова цифровізації. Ми розуміємо це, тому активно працюємо над питанням безпеки. Цього року запустили новий етап багбаунті. Відкритий конкурс, у якому кожен охочий, незалежно від досвіду чи кваліфікації, може спробувати виграти мільйон гривень.
В Україні працює система виявлення вразливостей, за яку відповідає Держспецзв'язку, а зокрема Державний центр кіберзахисту. Кіберзагрози постійно моніторяться і аналізуються в реальному часі. Цим займається урядова команда виявлення та протидії кіберзагрозам CERT-UA. Вони оперативно реагують і попереджають або усувають наслідки цих кібератак.
Також є сенсори телеметрії, які встановлюються на критично важливі для країни об’єкти, зокрема державні реєстри. Вони відстежуватимуть і усуватимуть будь-які загрози, пов'язані з втручанням у бази даних.
Головними пріоритетами Держспецзв'язку на цей рік є створення Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів. А також посилення захисту реєстрів через захищену платформу для побудови та ведення реєстрів. Плануємо перенести 80% державних реєстрів до цього центру. Мета — до 2024 року захистити всі реєстри та об’єкти критичної інформаційної інфраструктури.
За інформацією Секретаріату Кабінету Міністрів України