Президент України Володимир Зеленський своїм Указом надав чинності рішенню Ради національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2021 року «Про План реалізації Стратегії кібербезпеки України». План передбачає щорічне затвердження відповідного комплексу заходів з індикаторами їх виконання. Окрім цього, кожні пів року інформація про стан виконання Плану реалізації Стратегії кібербезпеки України має бути надана Національному координаційному центру кібербезпеки.
Як повідомлялося раніше, серед пріоритетів і головних цілей Стратегії – запровадження дієвої кібероборони, протидія розвідувально-підривній діяльності у кіберпросторі та забезпечення безпечності цифрових послуг.
Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації як один із суб’єктів кібербезпеки забезпечить:
- створення загальнодержавної системи кібербезпеки, її технологічних можливостей для автоматичного виявлення кібератак у режимі реального часу;
- налагодження систематичного обміну інформацією про деструктивну діяльність у кіберпросторі з міжнародними партнерами, насамперед із державами-членами ЄС і НАТО;
- забезпечення моніторингу національних електронних комунікаційних мереж та інформаційних ресурсів, аналізу вторгнень щодо цих мереж і ресурсів;
- розроблення базових вимог і рекомендацій забезпечення кібербезпеки для державного і приватного секторів з урахуванням кращих світових практик;
- впровадження системи сертифікації продукції, яка використовується для функціонування та кіберзахисту інформаційно-комунікаційних систем, насамперед об'єктів критичної інформаційної інфраструктури;
- створення й забезпечення функціонування державного реєстру об'єктів критичної інформаційної інфраструктури, постійного перегляду та оновлення вимог щодо кіберзахисту таких об’єктів з урахуванням сучасних міжнародних стандартів з питань кібербезпеки;
- запровадження на постійній основі оцінки стану захищеності об'єктів критичної інформаційної інфраструктури та державних інформаційних ресурсів на вразливість зі встановленням обов'язковості та періодичності проведення такої оцінки з урахуванням категорій критичності об'єктів;
- розвиток систем технічного і криптографічного захисту інформації, пріоритетності використання засобів технічного і криптографічного захисту інформації вітчизняного виробництва для кіберзахисту державних інформаційних ресурсів та об'єктів критичної інформаційної інфраструктури;
- розвиток мережі центрів реагування на кібератаки та кіберінциденти;
- розгортання Національної телекомунікаційної мережі, збільшення її пропускної здатності, передбачення під час її функціонування використання винятково вітчизняних засобів криптографічного захисту інформації;
- функціонування та розвиток Національного центру резервування державних інформаційних ресурсів, проведення модернізації системи захищеного доступу державних органів до мережі “Інтернет”;
- створення національного сервісу доменних імен (DNS);
- дослідження і розроблення у сфері кібербезпеки з урахуванням розвитку новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема, технологій хмарних та квантових обчислень, 5G-мереж, інтернету речей, штучного інтелекту;
- розроблення національних стандартів у сфері кібербезпеки, організаційних і технічних вимог, що стосуються безпеки застосунків, мобільних пристроїв, робочих станцій, серверів і мереж, моделей хмарних обчислень, з урахуванням європейських та міжнародних стандартів.
За інформацією Держспецзв'язку