Копирсаючись в реєстрі судових рішень, на очі натрапив доволі цікавий та парадоксальний вирок суду 2025 року, що стосується адміністратора одного з українських телеграм-каналів хакерської тематики. Деякі моменти з вироку наведені нижче.
***
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений створив закритий приватний чат в телеграм-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та за допомогою свого мобільного телефону марки «Redmi K40» у період часу з липня 2024 року по березень 2025 року він розповсюджував учасникам цього чату, адміністратором якого він являвся, шкідливі файли, які взламували сайти росіян. Він працював з командою, та як адміністратор чату, отримував певний прибуток. На той час не знав, що вчинені ним дії є кримінально караним діянням.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.361-1 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: розповсюдження шкідливого програмного забезпечення, призначеного для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем; за ч.2 ст.361-1 КК України як розповсюдження шкідливого програмного забезпечення, призначеного для несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, вчинене повторно.
При призначенні покарання суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361-1, ч.2 ст.361-1 КК України та той факт, що ОСОБА_4 вчинено ряд кримінальних правопорушень, які нараховують 36 епізодів злочинної діяльності, у період часу з листопада 2024 року по березень 2025 року, а тому дана категорія кримінальних правопорушень викликає значний суспільний резонанс.
Отже, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, особу обвинуваченого, наявність кількох обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_4 покарання, не пов`язане з ізоляцією його від суспільства та знаходить достатні підстави для застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України та звільнення його від покарання протягом випробувального строку тривалістю у два роки.
Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним, співрозмірним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати не тільки загальним принципам призначення кримінального покарання, але й принципу його незворотності.
Призначаючи покарання, суд зауважує, що тимчасова ізоляція від суспільства обвинуваченого ОСОБА_4 , враховуючи дані про його особу, не буде для останнього доцільнішим для виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, аніж контроль протягом визначеного терміну над його поведінкою та мисленням самого обвинуваченого, супроводженим зовнішнім контролем з боку органу пробації.
Суд ухвалив:
Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361-1, ч.2 ст.361-1 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.361-1 КК України у виді одного року позбавлення волі;
- за ч.2 ст.361-1 КК України у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком - два роки.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням у даному кримінальному провадженні експертів для проведення комп'ютерно-технічних експертиз … всього стягнути - 22762 (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят дві) гривні 60 копійок.
Застосувати до ОСОБА_4 спеціальну конфіскацію майна, яке є предметом та засобом вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), у зв`язку з чим речові докази у даному кримінальному провадженні: ноутбук марки «Samsung», модель NP350E7C; мобільний телефон марки «Redmi K40», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , чорного кольору, з SIM-картками, що містять абонентські номери: ? НОМЕР_1 , ? НОМЕР_2… після набрання цим вироком законної сили, - конфіскувати у власність держави.
***
На тему застосування ст.361-1 КК України також є правова позиція Верховного Суду. Це з іншої справи, але важлива суть.
Публікація на порталі сучасного права від 07 червня 2024 року - 09:25.
Збут шкідливих програмних чи технічних засобів є закінченим злочином з моменту передачі іншій особі хоча б однієї такої програми чи технічного пристрою – ВС
У касаційній скарзі сторона обвинувачення стверджувала про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361-1 КК України (створення з метою протиправного використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут).
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 361-1 КК України, має формальний склад. Для кваліфікації дій за цією статтею не обов'язкове настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення нормальної роботи комп’ютера чи комп’ютерної мережі, а також знищення, пошкодження чи зміни комп’ютерної інформації, нейтралізації паролів та інших засобів захисту комп’ютерних програм, несанкціонованого доступу сторонніх осіб до інформації, яка зберігається на комп’ютері, тощо. У разі збуту шкідливих програмних чи технічних засобів злочин, передбачений ст. 361-1 КК України, є закінченим з моменту передачі іншій особі хоча б однієї такої програми чи технічного пристрою. Оскільки обвинувачений мав значний досвід у сфері ремонту та налагодження комп’ютерної техніки, що підтверджується його показаннями під час судового розгляду та протоколом огляду оголошення на вебсайті «OLX», то усвідомлював шкідливі властивості програмного засобу, який він збув. За таких обставин виправдання місцевим судом обвинуваченого у зв’язку з відсутністю в його діянні окремих елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 361-1 КК України, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Про це зазначив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, скасовуючи ухвалу апеляційного суду та призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова ККС ВС від 15 травня 2024 року у справі № 591/4800/17 (провадження № 51-400км24) ̶ https://reyestr.court.gov.ua/Review/119168551.
Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
***
Отже, працюючи в ініціативній команді, ви щось з інструментів комусь надіслали - чекайте на звинувачення за 361-1 ККУ. Враховуючи, що збут передбачає як платні, так і безоплатні форми. Не слід забувати й про терміни давності. Як каже мудрість: «Жоден добрий вчинок не залишиться безкарним».