Кіберзлочини — це протиправні дії, що вчиняються з використанням інформаційних технологій, комп’ютерних систем або мереж. Вони становлять загрозу для безпеки даних, фінансів, репутації та навіть державної інфраструктури. З огляду на різноманітність кіберзлочинів, їх класифікують за об’єктом посягання, методами чи цілями. У цій статті розглянуто основні види кіберзлочинів із коротким поясненням кожного.
1. Злочини проти інформаційних систем
Ця категорія охоплює дії, спрямовані на порушення роботи комп’ютерних систем чи мереж.
Хакерство: Несанкціоноване проникнення в комп’ютерні системи для отримання доступу до даних, їх зміни чи знищення. Наприклад, злам корпоративної бази даних.
Шкідливе програмне забезпечення: Створення та поширення вірусів, троянів, програм-вимагачів (ransomware), які можуть блокувати доступ до даних або викрадати їх. Наприклад, вірус WannaCry шифрував файли жертв, вимагаючи викуп.
DDoS-атаки: Перевантаження серверів запитами, що призводить до їх відмови в обслуговуванні. Такі атаки часто використовуються для зупинки роботи сайтів компаній чи державних установ.
2. Фінансові кіберзлочини
Ці злочини спрямовані на незаконне отримання грошей через обман чи маніпуляцію фінансовими даними.
Фішинг: Обманні повідомлення (електронні листи, SMS), що імітують легітимні джерела, щоб вкрасти паролі, номери карток чи інші дані. Наприклад, фальшивий лист від "банку" з проханням підтвердити дані.
Скімінг: Використання пристроїв для зчитування даних із банківських карток, наприклад, у банкоматах.
Шахрайство в онлайн-банкінгу чи криптовалютах: Маніпуляції з фінансовими транзакціями, як-от викрадення коштів через фальшиві платіжні платні платформи.
3. Крадіжка даних
Ці злочини стосуються незаконного отримання конфіденційної інформації.
Крадіжка персональних даних: Викрадення особистих даних, таких як номери паспортів, медичні записи чи логіни, для їх використання в шахрайстві.
Порушення конфіденційності: Витік даних через злам систем або дії інсайдерів, наприклад, продаж бази даних клієнтів.
4. Злочини проти честі, гідності та репутації
Такі злочини завдають шкоди психологічному стану чи репутації особи.
Кібербулінг: Переслідування, погрози чи приниження в інтернеті, часто через соціальні мережі.
Дифамація: Поширення неправдивої інформації, що шкодить репутації особи чи компанії.
Порнографія помсти: Розповсюдження інтимних матеріалів без згоди особи, часто з метою приниження.
5. Злочини, пов’язані з незаконним контентом
Ця категорія включає поширення заборонених матеріалів у цифровому просторі.
Незаконний контент: Розповсюдження інформації про наркотики, зброю, порнографію чи інші заборонені матеріали.
Пропаганда тероризму чи екстремізму: Використання інтернету для закликів до насильства чи радикальних дій.
6. Кіберзлочини проти держави чи суспільства
Ці злочини загрожують національній безпеці чи суспільному порядку.
Кібертероризм: Атаки на критичну інфраструктуру, як-от енергосистеми чи транспортні мережі, з метою дестабілізації.
Кібершпигунство: Збір конфіденційних даних для іноземних урядів чи організацій.
Маніпуляція інформацією: Поширення фейкових новин чи дезінформації для впливу на суспільну думку, наприклад, під час виборів.
7. Соціальна інженерія
Цей тип злочинів базується на психологічних маніпуляціях.
Обман користувачів: Техніки, такі як підроблені дзвінки від "служби безпеки банку", щоб змусити жертву розкрити конфіденційні дані чи переказати кошти.
Кіберзлочини постійно еволюціонують разом із технологіями, що робить їх серйозною загрозою для всіх сфер життя. Розуміння їх видів допомагає краще захищатися та запобігати можливим інцидентам. В Україні кіберзлочини регулюються Кримінальним кодексом (зокрема, статтями 361–363), а боротьба з ними є пріоритетом правоохоронних органів. Для захисту від кіберзлочинів важливо використовувати надійні паролі, антивірусне програмне забезпечення та бути обережними з підозрілими повідомленнями чи сайтами.